Опис досвіду

1. Автор досвіду: Стецюк Людмила Петрівна.

2. Предмет досвіду: математика.

3. Тема досвіду: «Організація самостійної і пізнавальної  діяльності на уроках математики  з метою формування предметних компетентностей»

4. Адреса досвіду :  Квасилівський НВК «школа – ліцей».

5. Провідна ідея: формувати в учнів уміння і навички самостійної роботи через використання  інноваційних підходів. На уроках використовувати різні форми і методи самостійної роботи. Привчати учнів самостійно вивчати теоретичний  матеріал за підручником та вміння самостійно аналізувати і розв’язати задачу. На етапі вироблення умінь і навичок використовувати завдання різної складності: репродуктивні, реконструктивні та творчі.

6. Мета досвіду: сформувати загальну картину ролі самостійної роботи в підвищенні інтересу до вивчення математики, розвитку мислення, пізнавальних здібностей учнів. Визначити вплив самостійної  роботи на якість знань і розвиток пізнавальних здібностей учнів.

7. Форми поширення: відкриті уроки, позакласні заходи, виступи на педагогічних радах, семінарах, участь у ярмарку педагогічних ідей.

8. Об’єкт поширення:  вчителі математики навчального закладу та району.

9. Результативність:  завдяки використанню інноваційних підходів на уроках математики учні швидше засвоюють програмовий матеріал, розвивають мислення,  пізнавальні здібності, вчаться самостійно розв’язувати задачі та вправи, як стандартного так і поглибленого рівня. Формують наполегливість, увагу, витримку.

10. Прогнозована результативність: завдяки впровадженню вмінь і навичок самостійної роботи на уроках математики формуються  стійкі знання, уміння та навички, які сприятимуть успішному виконанню завдань ЗНО з математики,  розвитку  творчих  здібностей  школярів,  підготовки їх до практичної  діяльності.

Відділ освіти Рівненської 

районної державної адміністрації

Квасилівський НВК «школа – ліцей»

«Організація

самостійної  і пізнавальної діяльності на уроках математики

  з метою формування

 предметних  компетентностей»

Опис досвіду роботи вчителя

математики

Стецюк

Людмили Петрівни

2015

Так звана самостійна робота

це вершки математики…

Без роботи такого характеру

 вивчення математики – майже

 даремна річ…

Дт. В.Янг.

         У Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ століттті висвітлено стратегію і основні напрямки розвитку освіти, де зазначено про необхідність формування у дітей та молоді сучасного світогляду, зростання культурного, інтелектуального і духовного потенціалу кожної людини, розвиток  творчих здібностей  і навичок  самостійного  наукового  пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості.  І найважливіша роль у цьому процесі  належить школі, навчання в якій має бути підпорядковане ідеї розвитку творчих і самостійних здібностей учнів. Школа має навчити кожного вихованця самостійно мислити, діяти в нестандартних умовах. Вирішувати найрізноманітніші проблеми ( побутові, навчальні).

         Освіта сьогодення спрямована на умови демократії, новітніх науково – інформаційних технологій. У школі учні мають сформувати навички й уміння самостійного оволодіння матеріалом, критичного його осмислення і застосування на практиці.

Я як вчитель математики розумію, що головною цінністю стає вміння самостійно знаходити  інформацію і працювати з нею. Водночас застосування самостійності на уроках суттєво підвищує інтерес до вивчення математики, пізнавальну активність учнів, формування його життєвих компетентностей, здобуття знань, вироблення умінь і навичок.

Саме цим обумовлюється актуальність представленого досвіду.

Тема досвіду: «Організація самостійної і пізнавальної діяльності на уроках математики  з метою формування предметних компетентностей»

1

Ідея: забезпечення  формувань вмінь та   навичок самостійної  роботи  в процесі навчання і виховання учнів.

Мета досвіду:  сформувати  загальну  картину ролі  самостійної  роботи в підвищенні інтересу до вивчення математики, розвитку мислення, пізнавальних  здібностей учнів. Визначити вплив самостійної роботи на якість знань і розвиток  здібностей учнів.

Яким же повинен бути урок, щоб він був ефективним? Які завдання педагога на такому уроці?

Гарний урок неможливий без натхнення і педагогічної  інтуїції. Саме тоді він буде результатом творчості, а не ремесла. Разом з тим ефективний урок – це втілення точно спланованого задуму вчителя.  Для ефективного  уроку характерними ознаками є:

·     Різноманітність форм навчання.

·     Глибокі знання теорії.

·     Креативний підхід учителя.

·     Практичні навики.

·     Демократизація «учитель – учень».

·     Максимальна ініціатива дітей.

Учитель повинен створити таку систему навчання, яка б задовольняла потреби кожного відповідно до його інтересів і здібностей. Учень повинен вчитися сам, а головна  роль учителя – керувати його діяльністю, мотивувати,  організовувати,  консультувати  та  контролювати.  Адже знання, здобуті учнями самостійно, значно цінніші за будь-яку зовнішню інформацію, яка сприймається  ними  механічно.

Активність пізнання учнів виявляється в осмисленні зв'язків нового з тим, що їм вже відомо, у визначенні нових ознак предмета,  який досліджується. Домогтися такої мислительної активності навчального процесу на своїх уроках я стараюся шляхом організації самостійної роботи.

Основними принципами, на яких грунтується мій досвід, є:

2

·                         Принципи самостійності й активності учнів у процесі навчання.

         Реалізація даного принципу навчання забезпечує умови для оптимального прояву учнями пізнавальної та творчої активності у процесі засвоєння знань, вироблення вмінь і навичок, застосування їх у практичній діяльності. Виділяють чотири типи самостійності: репродуктивна, реконструктивно-варіативна, евристична, творча.

·                          Принцип демократизації.

         Це співпраця педагога та учнів, відхід від авторитарного стилю.

Учитель  Учень

·                          Принцип наочності навчання.

         Принцип наочності  навчання  спирається на діалектико-матеріалістичну теорію пізнання, суть якої полягає у сходженні від  живого споглядання до абстрактного мислення, а від нього до практики. Для реалізації такого принципу слід вибрати  необхідні засоби  наочності (таблиці, графіки,  схеми,  комп'ютер)  і раціонально використати їх на уроці з метою оптимального розвитку слухових, зорових відчуттів учнів.

·                         Принцип урахування індивідуальних особливостей учнів.

 Даний принцип включає  знання й урахування у процесі навчання

психофізіологічних, вікових та індивідуальних особливостей учнів, Диференційований відбір змісту, методів і засобів навчання,  форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, стимулювання до самостійної роботи учнів.

·                         Принцип зв'язку теорії із практикою, навчання з життям.

        Даний принцип спирається на найважливіші методологічні положення про єдність теорії та практики. (додаток 1).

Самостійна робота - це така робота, яка виконується без посередньої

участі вчителя, але за його завданням,  в спеціально відведений для цього час при цьому учні свідомо прагнуть досягти  поставлених цілей, застосовуючи

свої зусилля і виражаючи в тій або іншій формі результат розумових та

3

фізичних дій. Самостійну роботу я проводжу на всіх етапах уроку: під час перевірки домашнього завдання, вивчення нового матеріалу, закріплення і  поглиблення вивченого ма­теріалу,  аналізу контрольних робіт.

У залежності  від цілей самостійні роботи  можна  поділити на наступні: навчальні, тренувальні, закріплюючі, повторювальні, розвиваючі, творчі, контрольні  (додаток 2).

Працювати над формуванням в учнів навичок самостійної роботи починаю з 5-го класу, попередньо з’ясувавши , які види самостійної діяльності вони засвоїли у початкових класах.

        Урок математики, зазвичай, розпочинається перевіркою домашнього завдання. На своїх уроках цей етап проводжу шляхом самоконтролю та взаємоконтролю.

         При  вивченні нового матеріалу проводжу таку форму самостійної  роботи  -  робота з підручником, яка  закінчується  узагальнюючою  бесідою, відповідями  на питання, роз’ясненням незрозумілого, доповненням та уточненням, що супроводжується записами у зошит. Наголошую на правилах  читання  математичної  книги. Навики такої роботи слід формувати уже з 5-го класу. При цьому велику увагу потрібно приділяти виробленню в учнів вміння відрізнити  головний  матеріал від другорядного. Основна мета таких завдань - навчити учнів читати  математичний текст,  інакше кажучи,  навчити їх учитися. Діти користуються пам’яткою «Як читати книгу».

Навчаючи  учнів самостійно розв’язувати задачі, працюю над   принципом від простого до складного, від дії за алгоритмом до активної творчості.  Спочатку  демонструю  учням на конкретному прикладі алгоритм розв’язку. Після цього під моїм керівництвом на дошці розв’язують подібні  завдання. Рівень складності завдань зростає поступово. Усі учні самостійно  розв’язують одну і ту ж задачу, я контролююю хід розв’язку, надаючи  потрібну  допомогу.  Діти  користуються  пам’яткою «Як розв’язати задачу».

4

       Для того, щоб учням було цікаво розв’язувати задачі , використовую різні нестандартні форми розв’язку завдань. Цікавою є  вид самостійної роботи  у формі дидактичної гри  „Відповідність - відповідь - буква”, яка захоплює учнів  5-6 класів.

       Для  учнів  5 класу пропоную  таку задачу:  відгадати  за даними виразами  найменшу пташечку на планеті (додаток 3). Після  роз’язання  даної  вправи, даю  коротеньку  інформацію про найменшу  пташку – колібрі.

Під час закріплення і поглиблення вивченого ма­теріалу, організовую самостійну роботу у групах. При цьому учні радяться один з одним, стараються сісти за одну парту з тим, з ким цікаво працювати. Доцільно об’єднувати  учнів, які мають різні навчальні можливості. При цьому один з них повинен відрізнятись відповідальним ставленням до навчання. Співробітництво  учня  з  високими навчальними можливостями  із  тим,  у кого  вони невисокі, дає змогу  першому  краще  закріпити  знання, а  другому – своєчасно одержати роз'яснення. У 6 - му класі при вивченні теми «Дії  із звичайними дробами» пропоную такі завдання (додаток 4) .

На своїх уроках використовую відновлювальні, реконструктивно-варіативні, евристичні  і творчі форми роботи. Якщо знання учнів ще непевні, існує деяка нечіткість і неточність у відтворенні  думки,  тоді  завдання  повинні  бути  репродуктивного  характеру, їх відразу  перевіряю,  не ­ставлячи за них низьких оцінок. Учням можна користуватися підручником, зошитом, таблицями, довідниками.  Важливо щоб завдання вимагали не просто запам'ятовування, а свідомого засвоєння понять.

Приклади
1. Вставити пропущені слова так, щоб здобути істинний вираз.
а) Число  0,4 .... арифметичним  квадратним  коренем  числа  0,16 , бо  

квадрат  0,4 ... 0,16

2.Які з рівностей є правильними:

5

3. Записати за допомогою знака  три арифметичні квадратні корені трьох різних чисел.

        Для того, щоб учням було цікаво розв’язувати задачі,  використовую різні  нестандартні  форми  розв’язку завдань. Це  можуть  бути  різні  ребуси, кросворди,  які діти складають самостійно під час виконання   домашніх  завдань з метою узагальнення і систематизації  знань з теми (додаток 5).

        Дуже  добре,  коли  учень  уміє  самостійно  читати   математичну   книгу,   розв'язувати   задачі   відомих  типів.  Але ще краще, коли намагається знайти  свій  спосіб  розв’язку  задачі. Я намагаюся заохочувати і підтримувати такі прагнення.  Це один з видів  самостійної роботи. Спостережен­ня показують, що такі учні, які намагаються давати свої доведен­ня і способи  розв'язання задач, є в кожному класі, і тільки від учителя залежить, чи підтримуватиме він в класі таку форму самостійної роботи.

         Відомо,  що  теорему  Піфагора можна довести  кількома способами, тому я  пропоную  учням  самостійно  відшукати у літературі  ці доведення і на наступному уроці продемонструвати  для  всіх учнів класу.

Для того  щоб відповісти на риторичне запитання: «Чи  потрібні глибші

знання математики учням, що не оберуть професію, пов’язану з математикою, у яких немає хисту до неї?», навчаю бачити не лише математичні факти, а й усе те, що дає математика для розвитку логічного мислення,  просторової  уяви, для  загального розвитку.

Однією з форм розвитку пізнавального інтересу учнів до уроків математики є складання задач практичного і економічного змісту. При вивченні теми «Відсоткові розрахунки» пропоную домашнє завдання:  

скласти   задачу з відсотками , що стосується економії  у вашій сім’ї.

Задача1 Одна  кВт електроенергії  коштує  0,45 грн.  Якщо кожен із 4 членів сім’ї  збереже 5%  електроенергії  при умові,  що за місяць сім’я

6

споживає 100 кВт, то скільки гривень буде заощаджено за місяць?

Задача 2 Сім’я з трьох чоловік у жовтні витратила 100 кВт  електроенергії,  а в листопаді на 20% більше. Якщо  1 кВт коштує 0,45 грн., то на скільки відсотків більше заплатили у листопаді, ніж у жовтні?

Задача 3 Сім’я, яка проживає у будинку без лічильника на тепло, щомісячно платить за опалення 350 грн. А  сім’я, яка проживає у будинку з тепловим лічильником, платить 250 грн. На скільки відсотків менше платить сім’я у другому будинку?

Задача 4 Цівка води товщиною в сірник за тиждень приводить до втрат 480 л води. Скільки літрів води буде втрачено, якщо 1000 чоловік залишать не до кінця закритими крани? Скільком мешканцям вистачило б цієї води, якщо мінімальна її потреба для однієї людини на добу становить 30 л?

Коли всі  учні засвоїли  теоретичний  матеріал,   проводжу  перевірочні, закріплюючі, узагальнюючі самостійні та контрольні роботи.

Однією з форм контролю є тестування, яке вчить учнів працювати з тестами,  тим самим  готує  їх до виконання завдань зовнішнього незалежного оцінювання. На уроках проводжу тестову форму роботи при проведенні самостійних робіт, як на початку вивчення теми, так і при тематичному оцінюванні. Маю власні  напрацювання контрольних робіт у тестовій формі для учнів 9 класу з  геометрії  - «Вектори, декартові  координати на площині» (додаток 6);  10 клас з  алгебри - «Корінь n-го степеня» (додаток 7); 11клас з геометрії - «Тіла обертання» (додаток 8).

При  проведенні  самостійних  видів робіт  іноді  трапляються  труднощі.  

Учні закінчують  роботу  не  одночасно.  У таких випадках пропоную додаткові  завдання, для тих учнів, які працюють швидше. Важко  підібрати  завдання,  однаково посильні всім учням, якщо виконується ряд простих однотипних вправ. В 11 класі при вивченні теми «Показникові рівняння» посильність регулюю кількістю і складністю завдань.

У своїй  роботі окрему увагу приділяю математичним диктантам, які

7

сприяють розвитку в учнів логічного мислення, збагаченню  математичного

мовлення.  Використовуючи  математичні диктанти, контролюю не лише засвоєння  учнями  вивченої теми, а й перевіряю знання нового  матеріалу.  Ця робота стане у нагоді, як при навчанні учнів зі слабким  рівнем  знань, так  і при  роботі з обдарованими дітьми.

З метою активізації навчальної діяльності учнів використовую різні  методи роботи. Такі як: «Квапся, та не помились», «Футбол», «Ажурна пилка», «Математичне лото», « Мікрофон», «Мозковий штурм», робота в малих та великих групах (додаток 9).

«Квапся, та не помились» - це гра яка подібна до математичного диктанту. Учитель повільно читає завдання за завданням, а учні записують відповіді.  Потім обмінюються зошитами і перевіряють правильність виконання завдань по відповідях, що проектуються на дошку і за схемою оцінювання  виставляють оцінки.

        Під час вивчення великого обсягу теоретичного  матеріалу, використовую метод «Ажурна пилка», який сприяє формуванню навичок

самостійної  роботи. Пропоную цей метод на уроках алгебри та початків

аналізів в 11 класі, вивчаючи теми «Показникові рівняння», «Показникові нерівності»,  «Логарифмічні рівняння», «Логарифмічні нерівності».

На уроці алгебри в 9 класі, вивчаючи тему «Числові послідовності», при перевірці теоретичного матеріалу використовую інтерактивну вправу «Футбол».  Учні ставлять один одному запитання.

 «Урок-залік» . Найчастіше використовую уроки - семінари, на яких узагальнюю та систематизую знання, уміння й навички учнів з великої за обсягом теми чи кількох тем. Готуючи завдання до семінарського  заняття з математики потрібно обов'язково передбачати  самоосвітню  діяльність  учня і колективне обговорення , оцінку її результатів.

Контрольні роботи проводжу для виявлення рівня знань учнів у письмовій  формі. Аналіз контрольних та самостійних робіт повинен носити

8

навчаючий характер, з тією метою, щоб учні змогли до кінця зрозуміти завдання, в якому допустили помилки.  Аналіз потрібно розпочинати зі загальних  зауважень: як уцілому  виконана робота. Відзначаються завдання, з

якими клас справився добре, і  завдання у яких зроблено найбільш помилок.

Самостійна робота потребує перевірки.  На кожному етапі уроку пропоную учням  провести самооцінку або оцінити однокласника і прокоментувати:  «Однокласнику ставлю таку оцінку, тому що…», « Я вважаю, що заслуговую на таку оцінку, тому що…»

Оцінювання  роботи учнів у групах викликає  чимало труднощів. Працює уся група , а результат її діяльності представляє «доповідач». Тут доречним буде самооцінювання. Оцінюю знання, розуміння матеріалу, уміння застосовувати його(як у стандартних, так і в нестандартних ситуаціях),  уміння  обгрунтовувати  свої  судження. Звертаю  увагу не  тільки  на рівень знань  дитини  відповідно до норм  оцінювання, а  й на те, чи є динаміка  її  особистісного зростання.  Прагну відзначити найменші  успіхи  вихованців, що забезпечує  їхній  інтерес  до навчання.

Використовую такі способи перевірки самостійних  робіт:

взаємоперевірка, самоперевірка, перевірка вчителем, допомога   консультанта  (додаток 10).

Самостійна навчальна діяльність учнів не обмежується на уроці. Практикую  проведення  тижнів математики, при підготовці до яких пропоную учням скласти проекти на тему: «Математика в різних сферах діяльності» , «Симетрія в математиці», «Декартова система координат».

Навчити учня самостійно вчитись – одне із основних моїх завдань.

Роботу з обдарованими дітьми здійснюю на  уроках,  у позакласній діяльності та  при  підготовці  учнів  до олімпіад з математики, Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру», Всеукраїнського математичного конкурсу «Кенгуру». З року в рік зростає кількість моїх вихованців, учасників  Всеукраїнського  математичного конкурсу «Кенгуру»,  

9

про що свідчить аналіз  участі і результатів у конкурсі ( додаток 11). Проведення олімпіади  для  учнів  є можливістю перевірки  і утвердження свого покликання, а також одним із видів самостійної  роботи.

 Отже, у процесі своєї роботи над науково – методичною проблемною темою «Організація самостійної і пізнавальної  діяльності на уроках математики  з метою формування предметних компетентностей» переконалася, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій на основі поєднання розумових здібностей учнів та самостійного опрацювання, глибокого осмислення  програмового матеріалу, розуміння вікових особливостей учнів, вміння аналізувати хід своїх думок сприяє формуванню предметних компетентностей та сприяє розвитку особистості.

        Використання різних форм самостійної роботи на  уроках математики сприяє  розвитку  інтересу  до  предмету, підвищує  якісний рівень підготовки учнів до уроків,  до здачі  державної підсумкової атестації  та зовнішнього незалежного оцінювання. Така робота  розвиває пам'ять, просторову  уяву,  логічне мислення.  Виконання творчих  робіт  з математики таких, як  складання кросвордів, ребусів, написання рефератів, казки на  математичну тематику  сприяє формуванню і розвитку творчих здібностей учнів. Самостійна робрта спонукає учнів до участі в дослідницькій діяльності МАНу, участі у Всеукраїнському конкурсі «Кенгуру». Завдяки використанню різних форм самостійної роботи з року в рік зростає рівень успішності з предмету (додаток 12).

Працюючи над формуванням навичок самостійної роботи учнів на уроках математики дійшла висновку, що така робота дає бажані результати лише тоді, коли застосовую її у певній системі і послідовності, використовуючи інноваційні підходи, які спонукають учнів мислити, самостійно шукати шляхи вирішення навчальних завдань.

10

Список використаної літератури.

1.       Як організувати самостійну роботу учнів на уроках : Навчально-методичний посібник . Харків „ Основа”.

2.       Гаук . М. М. Математичні диктанти.  Навчальна книга Богдан: Тернопіль 1998.

3.       Г. М. Возняк. Практичні роботи з математики для 5-6 класу: Тернопіль 2005.

4.       Ігнатьєв О. І. пізнавальні та логічні задачі з математики 5-9. Ранок 2011.

5.       Г.П. Бевз, В. Г. Бевз Математика:  6кл:  підручник  для загальноосвіт. навч. закл. –К.: Генеза, 2006р.

6.       Горох  О.О.  Комп’ютер  на  уроці  математики.  // Математика. – 2007. - № 2.

7.       Урок  математики  в сучасних  технологіях: теорія і практика. ( Уклад  І.С. Маркова. - Х.: «Основа» 2007.-144с - (Б-ка тури. «Математика в школах України»., Випуск 9 (57)

8.        О. Пометун. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - К.: Видавництво А.С.К., 2004,-192 с.

9.       Гаук  М. М. Математичні диктанти.  Навчальна книга Богдан: Тернопіль 1998.

10.  Самостійна діяльність учнів під час навчання математики (формування умінь самостійної роботи): Зб. статей / С.І. Демидова. Л.О. Деніщева.

11.  Підручна М. В., Янченко Г. М. Позакласна робота з математики. Тернопіль, 2001